- порізнений
- —————————————————————————————порі́зненийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
порізнений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до порізнити. 2) у знач. прикм. Не з єднаний з іншими однорідними предметами, елементами; окремий. || Який не має зв язку з іншими; роз єднаний, поодинокий. 3) у знач. прикм. Який не має внутрішньої єдності,… … Український тлумачний словник
порізненість — ності, ж. Якість за знач. порізнений 2), 3) … Український тлумачний словник
порізнено — Присл. до порізнений 2), 3) … Український тлумачний словник